Світлана Фоміна заявила, що ворожим ударом пошкоджено Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Донбас".
Сьогодні, 13 грудня, стався черговий обстріл російськими окупантами Краматорська, внаслідок чого постраждала будівля Донбаського інституту техніки та менеджменту (ДІТМ), 8 багатоквартирних будинків, будівля автовокзалу, гуртожиток та реабілітаційний заклад.
"Реабілітаційний заклад" - це "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Донбас», який розташований в безпосередній близькості від частково зруйнованої сьогодні будівлі ДІТМу. Цим Центром управляє депутат міської ради, лідер фракції ОПЗЖ Світлана Фоміна, яка висловила своє ставлення до наслідків обстрілу у Facebook.
"Внаслідок ворожого ракетного обстрілу суттєво постраждало приміщення Інституту підвищення кваліфікації Мінсоцполвтики та нашого Центру, - пише Світлана Фоміна. - Корпус інституту прийняв на себе основний удар, але й у нашому приміщенні значні руйнування: вибито вікна в житлових кімнатах, пошкоджено перегородку між будинками, обвалилася стіна актової зали...
У нас були амбітні проекти та великі плани реконструкції, які з початком збройної агресії росії довелося відкласти. І ось тепер ворог цинічно завдав прямого удару по нам.
На щастя, обійшлося без жертв, оскільки слухачів та співробітників було евакуйовано, вдалося вивезти обладнання. У приміщенні нікого не було: ні людей з інвалідністю, ні робітників центру, ні військових.
Я не маю відповіді на запитання, навіщо, чому, з якою метою це було зроблено?
Якщо терористи ставлять собі завдання залякати мирних жителів, результат буде абсолютно протилежний.
Прийде час, і ми переможемо, все відновимо та відбудуємо заново!..
... Дякую ЗСУ. Тримаємось! Слава Україні".
Я не один рік знаю Світлану Фоміну, і її особистий внесок у створення Центру реабілітації "Донбас" незаперечний та викликає лише повагу. Але є й інша Світлана Фоміна – політик і не просто депутат, а голова фракції ОПЗЖ у міській раді Краматорська. І саме цим викликане моє підкреслення окремих слів у тексті Світлани Фоміної.
Можливо, хтось скаже, що зараз для деяких критичних висновків не час. Мені ж здається, що саме воно.
Чомусь так вийшло, що про руйнівну та відверту антиукраїнську діяльність депутатів ОПЗЖ в Україні говорили багато й довго, але рішучі заходи щодо цієї політструктури почали вживатися лише тоді, коли на голови українців полетіли снаряди та ракети. Верхівка ОПЗЖ, разом з улюбленими діточками, залишила країну із завидною швидкістю. А на місцях залишилися члени партії, які майже до самого 24 лютого, цілком очевидно розуміючи смертельну небезпеку, що загрожує країні, продовжували покірно гнути "політику партії", яка, м'яко кажучи, не відповідала потребам оборони України. Знали, розуміли, бачили, але боялися викликати гнів партійних бонз. І не лише мовчали, а й гальмували місцеві ініціативи щодо обороноздатності країни та конкретного Краматорська.
Наприклад, 16 лютого (за тиждень до нападу!) у місті пройшла позачергова сесія міської ради, ініційована фракцією "Слуга народу". До порядку денного було винесено лише одне питання: «Про звернення депутатів Краматорської міської ради VIII скликання до мешканців міста». Ось його текст:
Здавалося б, все вірно. Але ухвалення цього тексту супроводжувалося бурхливою протидією, у тому числі, з боку фракції ОПЗЖ та Світлани Фоміної особисто. Подробиці ви можете прочитати за ПОСИЛАННЯМ. Емоційний аналіз того, що сталося, можна прочитати ТУТ. Наведу лише одну цитату (мовою оригіналу):
"Смело, решительно и воздержанно решили отсидеться в кустах представители «ОПЗЖ» Светлана Фомина, Мария Голуб, Сергей Дубинский, Артем Павленко, Дмитрий Тарахкало , а также посланники НКМЗ, то бишь «Партии мира и развития » Андрей Ена , Михаил Иоффе и Денис Ошурко.
Открыто не захотели поддерживать украинскую армию и призыв к гражданам соблюдать спокойствие депутаты от «Партии Шария» в полном составе: Юрий Никуличев , Екатерина Елагина, Александр Пахомов, а также Наталья Курдюкова из «ОПЗЖ». Вот и все. Маски сброшены".
Але мало хто пам'ятаємо і знає, що крім цього звернення було ще одне, від депутатів фракції "Європейська солідарність". У якому пропонувалося негайно звернутися до керівництва країни за допомогою у комплектуванні та постачанні місцевого підрозділу територіальної оборони. І вимагалося на це лише 500.000 гривень. Однак на сесію цього звернення у вигляді проекту рішення так і не допустили. Чому?
Я, як автор, досить чув про "кулуарні переговори" депутатів Краматорської міськради з цього приводу. І можу стверджувати, що однією з основних причин, чому зверненню не дали ходу, було саме побоювання, що фракція ОПЗЖ у міськраді не голосуватиме за нього. Через те, що на все, що відбувається в країні та на її кордонах, у столичного керівництва ОПЗЖ дещо...мммм...інша думка.
У підсумку, депутат від "ЄС" Ангеліна Шостак лише змогла прочитати текст звернення з сесійної трибуни і запропонувала варіант: нехай колеги-депутати підпишуть текст в індивідуальному порядку у секретаря міськради Ігоря Сташкевича. І у такому вигляді текст відправлять до Києва. А тепер відкрите питання Ігореві Сташкевичу: Ігорю Ігоровичу! Чи не могли б ви публічно озвучити прізвища депутатів-підписантів? І чи надіслано цей лист до Києва?
Нагадаю: все це відбувалося за кілька днів до нападу Росії.
І ось тепер, отримавши російську ракету у своє улюблене, і таке потрібное тисячам людей з інвалідністю, дітище, Світлана Фоміна заговорила зовсім по-іншому. "Агресія росії", "ворожий ракетній обстріл", "ворог", "терористи", "дякую ЗСУ"...
Подібні вирази явно не схвалило б партійне керівництво ОПЗЖ, чи не так? Але тепер, коли ВРАГ ударив у особисте, зробив боляче – Світлана Фоміна заговорила нормальною людською, українською мовою, називаючи речі своїми іменами.
Чому ж тільки зараз, Світлано Олександрівно? І чи не надто пізно?
У мене немає жодного бажання зловтішатися і робити Світлані Фоміної болючіше, ніж це вже зробив наш спільний ворог. І я щиро співчуваю керівнику Центра комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Донбас" і всім її підопічним. Але все, що сталося, так чи інакше підводить до питання: якщо сказано "а" - потрібно говорити "б", і далі - по всьому алфавіту. І якщо Світлана Фоміна вже не побоюється, "что скажет княгиня Марья Алексевна" (тобто Наталія Юріївна) - можливо, хай із запізненням, але вчинити по совісті, і саморозпустити всю цю фракцію ОПЗЖ у міськраді до чортової матері?
Вже повірте: народ, який отримав на голови снаряди та ракети від "братської країни", не лише зрозуміє, а й схвалить. А політичне життя енергійним бізнес-леді можна почати заново і в іншій політструктурі, бажано не із загорнутою на північ головою.
Вчиніть так, як вам підказує серце та совість, Світлано Олександрівно.
Час.
Віталій Виголов