У списку виробників - Краматорський завод важкого верстатобудування.
На четвертому році повномасштабного вторгнення почали з’являтись повноцінні українські моделі машин для розмінування, які здатні конкурувати з іноземними зразками, - пише видання "Межа".
Наприклад, навесні свою машину представив Краматорський завод важкого верстатобудування (КЗВВ). Це підприємство відоме перш за все випуском самохідних артилерійських установок "Богдана", але за час великої війни воно опанувало багато іншої продукції.
Комплекс Germina URCM-3000 від КЗВВ розробляється та випробовується спільно з оператором "Українські сервіси розмінування" (UDS), який ділиться з розробником власним "польовим" досвідом та допомагає підлаштувати нові машини під потреби саперів.
Germina URCM-3000 розробки та виробництва КЗВВ. Фото: Ukrainian demining services
UDS вже замовив п’ять машин Germina URCM-3000. Їх вартість у базовій комплектації складає трохи понад €500 тис. за одиницю. Для порівняння, вартість іноземних аналогів у два-три рази вища.
Машина КЗВВ станом на весну 2025 року тільки проходила випробування та сертифікацію.
У травні стало відомо про іншу вітчизняну модель – машину "Гарт 5100". Вона вже пройшла сертифікацію та стала першою повністю готовою до роботи вітчизняною важкою машиною для розмінування. Її вартість співставна з машиною КЗВВ.
Комплекс розроблений харківською компанією XTI Engineering. Як переконує компанія, він на 80% складається з українських комплектуючих. Низьку вартість комплексу директор компанії Вадим Аносов пояснює меншими витратами на робочу силу та меншими "апетитами", порівняно з іноземними виробниками.
"Гарт 5100" розробки "XTI Engineering". Фото: Veronika Vlasiuk для "Оборонки"
Машина важить 17,5 тонн і здатна працювати на швидкості до 1,5 км/год, знешкоджуючи вибухонебезпечні предмети різного типу на глибині до 30 см. "Гарт 5100" здатен очищати 2 гектари на день. При цьому на машину можна встановлювати всі типи робочих агрегатів. Наприклад, молотки ланцюгового агрегату "Гарту" здатні працювати зі швидкістю 550 обертів на хвилину.
"На початку повномасштабної війни у нас для потреб розмінування було 0 одиниць техніки. На сьогодні це вже майже 10 українських виробників. Але ця розробка – це не вдосконалення або не перероблення тракторів, комбайнів, які ми бачили раніше, а вже абсолютно інший підхід", – розповіла на презентації "Гарт 5100" міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Український комплекс керується дистанційно на відстані до 600 м, а з наявністю ретранслятора – до 1 км.
Пульт керування "Гарт 5100" в руках оператора. Фото: Veronika Vlasiuk для "Оборонки"
Серед імпортних агрегатів "Гарт 5100" містить шведський двигун Volvo, потужністю 320 к.с., гідравлічну систему Bosch Rexroth, гусеницю і ролики-тримачі з італійського заводу Caterpillar. А от вся несуча конструкція, корпусні елементи, модулі, робочі агрегати, програмне забезпечення, система управління і пульти керування – розроблені та виготовляються в Україні.
Двигун та системи "Гарт 5100". Фото: Veronika Vlasiuk для "Оборонки"
Робота ланцюгового робочого агрегату машини "Гарт 5100". Фото: Veronika Vlasiuk для "Оборонки"
Розробку техніки для розмінування харківський колектив почав у 2022 році, відгукнувшись на запит Харківської ОВА. До того XTI Engineering мала досвід у розробці різної техніки для замовників з України, Німеччини, Китаю та інших країн.
У серпні 2023 року сертифікацію пройшла їхня перша невелика машина для гуманітарного розмінування. Вона була створена на базі трактора з харківського заводу ХТЗ, і послужила базою для розробки повністю нової машини МР.3200, яка нині виготовляється серійно.
Перша машина розмінування на базі трактора ХТЗ з дистанційним керуванням. Фото: Олег Синєгубов
Машина МР.3200. Фото: Veronika Vlasiuk для "Оборонки"
МР.3200 базується на агрегатах Харківського тракторного заводу та Лозівського ковальсько-механічного заводу, а також власній "архітектурі" та програмному забезпеченні XTI Engineering.
Гусенична база вітчизняного виробництва машини МР.3200. Фото: Veronika Vlasiuk для "Оборонки"
МР.3200 призначена для роботи з котковим тралом, який знищуватиме траву та протипіхотні міни перед роботою саперів або техніки. Її робоча швидкість складає 6 км/год.
Машина МР.3200. Фото: Veronika Vlasiuk для "Оборонки"
Вартість машини значно нижча за "Гарт" і складає близько $160 тис., але вона лише доповнює, а не заміняє його. МР.3200 – для підготовки ґрунту та знищення загроз саперам, "Гарт 5100" – для повноцінного розмінування.
Але одна справа – розробити, інша – почати масово виробляти. На сьогодні харківська компанія з 30 осіб виготовляє лише одну машину для гуманітарного розмінування на місяць. Тож зараз будується новий виробничий майданчик у безпечнішому регіоні України який дозволить подвоїти виробництво, а до кінця року вийти на випуск чотирьох машин на місяць.
Гусенична база "Гарт 5100". Фото: Veronika Vlasiuk для "Оборонки"
А що з локалізованими машинами?
Локалізовані іноземні машини мають кілька переваг. По-перше – перевірена роками технологія та надійність. По-друге – більше виробничого досвіду для масштабування випуску на західних та українських майданчиках.
В Україні вже збирають хорватські комплекси DOK-ING MV-4 та MV-10. Їх локалізацією у Шепетівці займається компанія A3tech-Україна. Вона вже повністю виготовляє робочий орган до цих машин, довівши рівень локалізації до 12%.
Механізований комплекс для гуманітарного розмінування DOK-ING MV-10 під час роботи українських саперів. Фото: пресцентр ДСНС України у Харківській області
У 2024 році свою машину в Україні почала збирати італійська FAE. Дистанційний механізований комплекс розмінування PT-300 D:MINE отримав додаткове бронювання та посилення конструкції. А словацька Way Industries почала збирати в Україні свої машини Bozena-5.
Машина Bozena-5. Фото: Way Industries
Комплектуючі для комплексів гуманітарного розмінування в Україні не обкладаються митами та ПДВ. Це стосується як чисто українських машин, так і локалізованих тут іноземних моделей.
Але навіть попри пільги та часткову локалізацію іноземні локалізовані машини все одно виходять значно дорожчими, ніж моделі українських компаній. Ймовірно, вони стануть дешевшими зі зростанням відсотка локалізації виробництва компонентів в Україні. Але зараз виглядає так, що державі для повного забезпечення операторів потрібно шукати баланс між українськими та іноземними технологіями, щоб не розтягувати процес розмінування на сотні років.
І якщо українські компанії зможуть використати момент, довести свою технологію до зрілості та закріпитись на ринку, то можливо з роками вони складуть конкуренцію цим же західним машинам уже на світовому ринку.
