"На пероні ужгородського вокзалу, осторонь, стоїть кам'яна валіза, бік обдертий. На валізі, як на постаменті, іграшка, заєць. Хазяї за ними вже не повернуться ніколи.

Дмитро Денисенко все своє життя присвятив дослідженню традиційного українського мистецтва. У рідному Бахмуті він багато років поспіль проводив фестивалі писанкарства. Для діток там також організовував майстер-класи з гончарства, вишивки, ткацтва та писанкарства.

Як вчителька з Краматорська наводила російські ракети на школи рідного міста.

Please publish modules in offcanvas position.