Супутникові угруповання на низькій орбіті, зокрема Starlink, стали надто щільними й уразливими: втрата контролю навіть на добу різко підвищує ризик ланцюгових зіткнень.
Стрімке зростання кількості супутників на низькій навколоземній орбіті створило безпрецедентну загрозу для всієї космічної інфраструктури. Як повідомляє Universe Today, до такого висновку дійшли вчені в новому дослідженні, яке показує: один потужний сонячний спалах може запустити ланцюг подій, здатний на десятиліття зробити орбіту непридатною для використання.
Ключовим фактором ризику стала надзвичайна щільність супутників, значна частина яких належить мережі Starlink компанії SpaceX. Під час підвищеної сонячної активності у 2024 році система вже двічі втрачала контроль над частиною угруповання. Відтоді ситуація лише загострилася. За оцінками дослідників, добова втрата керування супутниками несе близько 30% імовірності катастрофічного зіткнення.
Автори порівнюють сучасну орбітальну інфраструктуру з "картковим будинком". Станом на червень 2025 року небезпечні зближення між усіма супутниками на орбіті відбувалися в середньому кожні 22 секунди. Якщо ж рахувати лише апарати Starlink, то вони наближаються один до одного на відстань менш ніж кілометр кожні 11 хвилин. Щоб уникати зіткнень, кожен супутник Starlink здійснює в середньому 41 маневр ухилення на рік, що робить систему критично залежною від безперервного зв’язку, навігації та контролю.
Сонячні спалахи впливають на супутники одразу двома шляхами. По-перше, вони нагрівають верхні шари атмосфери Землі, збільшуючи аеродинамічний опір і спричиняючи хаотичні зміни орбіт. Це змушує апарати частіше маневрувати й швидше витрачати запас пального. У травні 2024 року такі маневри виконувала понад половина всіх супутників на низькій орбіті. По-друге, сильні геомагнітні бурі можуть виводити з ладу системи зв’язку та навігації, роблячи керовані маневри фізично неможливими.
У межах дослідження вчені запровадили нову метрику ризику - CRASH Clock (Годинник реалізації зіткнення та значної шкоди). Якщо у 2018 році цей показник становив 121 день, то у червні 2025 року він скоротився до 2,8 дня. Саме за такий час після повної втрати можливості маневрувати може статися катастрофічне зіткнення. Втрата контролю лише на 24 години вже дає близько 30% імовірності запуску синдрому Кесслера - каскадної реакції, за якої уламки одного зіткнення провокують нові, поступово заповнюючи орбіту небезпечним сміттям.
Повне засмічення орбіти може тривати роками, але для запуску цього руйнівного процесу достатньо одного екстремального сонячного явища. Аналог такої події вже траплявся в історії - знаменита буря Каррінгтона 1859 року, найпотужніша з відомих.
