Багато років вона була натхненницею і шеф-кухарем місії "Харе Крішна їжа життя".
Сьогодні, 21 грудня, на 82-му році життя завершився земний шлях відомої в Краматорську волонтерки, релігійної і громадської діячки Вандани Деві Дасі.
Мало хто знав її за мирськи імʼям, як Валентину Хоменко. А от як Матушку Вандану її в Краматорську знали всі. Багато хто вважав майже святою за її невтомну діяльність в благодійних справах.
Ще в 90-х роках колишня працівниця "гарячого цеху" Новокраматорського машинобудівного заводу (НКМЗ) приєдналася до нового у нас на той час руху, одного з відгалужень індуїзму, в якому на перше місце ставилось служіння Богу через служіння всім живим істотам та милосердя.
В будь-яку погоду і пору року, скромно одягнену, з коробкою для пожертв її бачили на міських ринках і вулицях. Вона збирала гроші і іншу допомогу, завдяки чому майже за чверть століття в Краматорську кришнаїти приготували і роздали кількасот тисяч порцій поживної вегетаріанської їжі.
Багато років вона була шеф-кухарем місії "Харе Крішна їжа життя". З 1998 року волонтери - віддані Крішни годували своїми обідами хворих в міських лікарнях, нужденних на вулицях, пригощали святковими стравами та солодощами містян на святах і фестивалях. І Вандана довгі роки була їх натхненницею і лідером.
Своїм мирськи імʼям вона майже не користувались. Всюди і всім представлялася Ванданою - духовним імʼям, яке вона отримала, коли давала обітницю бути відданою богові Крішні і своєму духовному вчителю. І вона була вірною цій обітниці до останнього дня, часто називала себе і своїх однодумців "піхотинцями передових загонів Крішни в битвах добра і милосердя з лицемірством, спокусами та підступністю сучасного життя".
Вона дійсно була уособленням милосердя і любові, для кожного, з ким спілкувалася знаходила підхід і потрібні слова втіхи, якщо людина в цьому мала потребу.
За їндуїстськими традиціями, не прийнято казати про людину, що вона померла. Кажуть, що людина покинула земне тіло, а сама як вічна душа продовжує існувати, і її подальша доля залежить від попередніх заслуг і ступені розвитку свідомості. Можна по різному до цього ставитись, але те, що Вадана житиме в серцях і памʼяті багатьох людей - це без сумніву.
Дмитро Лук'яненко, "Kramatorsk.Post"
