Художниця Анастасія Раус створила ці картини на фанерному матеріалі, і їх використали для закриття віконних отворів.
Про це повідомляє "Точка сходу", партнер мережі «Вікно Відновлення», з посиланням на Instagram художниці Анастасії Раус.
Анастасія Раус, це українська художниця, яка знайшла особливий спосіб вшанувати пам’ять загиблих захисників України. Портрети створені на дерев’яних фанерах на закритих вибитих вікнах палацу культури Краматорська.
Кожен портрет – це вікно у життя героя, що віддав його за Україну.
«Я зобразила полеглих воїнів на цих фанерах, тому що хочу вже зараз поставити питання: «Як ми будемо пам’ятати та шанувати полеглих?» Коли війна скінчиться і буде час відкривати вікна і знімати фанери, що ми зробимо з цими портретами полеглих: віднесемо їх на смітник, спалимо чи створимо для них музей?» — написала Анастасія у своєму Instagram-дописі.
Також ці портрети мають нагадувати цивільним про те, що українські військові виборюють свободу ціною власного життя.
Мисткиня зобразила воїнів з позивними Малі, Леміш, Восток, Мішаня, ДаВінчі, Чека та Грінка.
ДаВінчі — український доброволець та Герой України, що загинув 7 березня 2023 року в боях поблизу Бахмута, йому було 27 років.
Станіслав Артеменко — боєць полку “Азов” і захисник Маріуполя, загинув внаслідок російського теракту в Оленівці. Вдома на нього чекали наречена та мати, яка боролася з онкологічною хворобою. Стас мріяв стати професійним боксером і допомогти матері одужати.
Андрій Плитус — боєць 2-го батальйону спеціального призначення бригади “Азов”, відомий під позивним “Леміш”. Герой брав участь в обороні Маріуполя, пережив полон і знову повернувся на передову. Андрій загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойових завдань на території Серебрянського лісництва.
Назар Гринцевич — наймолодший захисник “Азовсталі”, боєць “Азову” із позивним “Грінка”. Він опинився у полоні, понад 4 місяці його тримали на території окупованої Донеччини. Після звільнення з полону Назар повернувся на фронт. 7 травня він загинув. Хлопцеві було всього 21 рік.
Ірина Цибух — медикиня добровольчого батальйону “Госпітальєри” із позивним “Чека”. Ірина загинула на Харківському напрямку 29 травня 2024 року.