З журналістами "Антикризового медіа-центру" поспілкувався генеральний директор підприємства Ігор Протиняк.
Численні влучання, пошкоджене обладнання та скорочення виробництва в п’ять разів – такі нині реалії роботи Новокраматорського машинобудівного заводу на Донеччині. Підприємство пережило Другу світову війну і нині витримує російську навалу. НКМЗ – один з найбільших машинобудівних заводів України та Європи, який спеціалізується на виробництві металургійного, гірничорудного та іншого обладнання. З початку повномасштабного вторгнення на підприємстві призупиняли роботу та зрештою частково виробництво відновили. Як нині працює завод, як бачить розвиток власних потужностей та Краматорської громади?
Основна проблема – відсутність замовлень
Новокраматорський машинобудівний завод заснували в 30-х роках XX сторіччя. Нині обладнання, яке виготовило підприємство, працює в 79 країнах світу. З початку повномасштабного вторгнення НКМЗ, за словами керівництва, зазнав багато ворожих обстрілів, які пошкодили цехи та обладнання. Частину вдалося відновити, але нині підприємство працює в обмеженому режимі. Кількість персоналу зменшилась у п’ять разів, водночас цих співробітників вистачає для виконання замовлень. Майже вп’ятеро також зменшився обсяг продукції, яку виробляють. Водночас дохід від реалізації торік склав 1 145 802 гривень. У порівнянні з 2023 роком ця сума зросла на 787 388 гривень.
Генеральний директор НКМЗ Ігор Протиняк.
«Основна проблема – це відсутність замовлень, бо в нас до війни майже 70% продукції йшло за кордон. В Україні основними нашими замовниками були металургійні та гірничо-збагачувальні комбінати. Нині, на жаль, ситуація така, що лишились тільки три підприємства. З тієї продукції, яку ми зараз виробляємо, приблизно 90% продаємо за кордон. Це наші давні партнери в Європі, а також в Індії, Китаї, Туреччині та Казахстані», – розповів генеральний директор НКМЗ Ігор Протиняк.
Частину обладнання, яке не використовують на підприємстві чи воно не знадобиться найближчим часом, вивезли. Проте є складнощі в релокації, оскільки устаткування на НКМЗ габаритне та має велику вагу, його важко вивезти автомобільним чи навіть залізничним транспортом. Однак релокацію з Краматорська на заводі розглядали. Виїзд залежить від ситуації на фронті, а також можливості виробляти продукцію на замовлення на новому майданчику. За словами Ігоря Протиняка, нині на Донеччині великий бізнес не має можливостей для розвитку, оскільки у регіоні тривають активні бойові дії.
«Перша проблема – це безпека. Будь-який бізнес любить спокій і тишу. Якщо люди розуміють, що в них не буде проблем, пов’язаних з безпекою: щось прилетить, розіб’є і згорить – тоді бізнес працює стабільно. Друга проблема – це відірваність працівників від родин. У мене майже половина співробітників – молоді чоловіки, сім’ї яких виїхали до більш безпечних областей. Їхні родини не повернуться, поки у місті безпекова ситуація не стабілізується», – зауважив генеральний директор.
Бізнес завжди йде туди, де привабливіші умови
Свій розвиток у майбутньому на НКМЗ пов’язують із закінченням війни. Якщо і Краматорськ, і підприємство вціліють, то перспектива для роботи заводу в рідній громаді є.
«У будь-якому разі підприємство змінюватиметься, тому що з’являються нові технології, і обладнання, і таке інше. НКМЗ є і буде підприємством, яке розвивається і створює щось нове», – підкреслив Ігор Протиняк.
Одним з головних викликів, з яким може стикнутися завод у майбутньому, як і більшість підприємств Донеччини, є дефіцит фахівців. До повномасштабного вторгнення на НКМЗ багато співробітників мали вищу освіту. Серед них і ті, хто працював на верстатах, оскільки обладнання складне, то і вимоги до людей були високими. Через евакуацію жителів, а також релокацію закладів професійно-технічної освіти, які готували відповідних спеціалістів, може виникнути брак кадрів.
«Донецька область вважалась індустріальною та мала дуже багато підприємств. На жаль, після цієї війни, я думаю, що вона вже не буде такою. Краматорськ втратив статус міста машинобудівників. Це дуже специфічна галузь, яка для розвитку потребує грошей, людей та часу», – наголосив генеральний директор НКМЗ.
Нині у Краматорську, попри наближення фронту, стартував процес розробки стратегії розвитку громади. На думку Ігоря Протиняка, найголовніше у документі врахувати те, щоб у майбутньому місто стало привабливим для різного виду бізнесу, щоб підприємці розуміли – розвивати власну справу у Краматорську набагато вигідніше і спокійніше, ніж в інших областях.
«Люди поїдуть туди, де буде нормальна заробітна плата і створені якісні умови для життя, а також для роботи бізнесу. Його не треба тягнути й вмовляти. Бізнес завжди шукає там, де привабливіші умови. Якщо в Краматорську буде вигідніше, ніж, скажімо, у Дніпрі чи Вінниці, – він сам прийде», – зауважив Ігор Протиняк.
Серед інших факторів, які б заохотили бізнес до повернення та розвитку у Краматорську, директор НКМЗ називає, зокрема, створення системи інвестиційних парків та податкові пільги. Водночас він каже, що нині у громаді треба сконцентрувати зусилля для того, щоб максимально підтримувати життєдіяльність. Щоб люди, попри обстріли, могли працювати та жити.
