Один із них, виявляється, розмістився у "промисловій зоні".
У британському виданні The Economist опубліковано статтю під зворушливою назвою "Як прифронтове місто стало романтичною столицею України", в якій розповідається про сьогоднішнє життя Краматорська.
Початок - романтичний: мовляв, у поїздах з Києва до міста їдуть дружини та подруги військовослужбовців, ті зустрічають їх на вокзалі з квітами в руках, і після прибуття експреса, ".. парочки мовчки обіймаються і роз'їжджаються по орендованих квартирах на околиці".
Як стверджується у статті, за рахунок цих короткострокових візитів жінок до своїх військовослужбовців - чоловіків та коханих, у Краматорську годуються квіткові магазини, сувенірні магазини, ресторани, кафе та ріелтори, що пропонують подобову здачу житла у найм.
"...Він (Краматорськ) випромінює новий вид енергії як романтичний центр для солдатів, яким не дозволяється їхати далеко від бойових дій у Бахмуті та Авдіївці", - пише The Economist.
Але що робити солдатам, подруги яких не приїжджають? Виявляється, як стверджує The Economist, у Краматорську "існує жвавий ринок і для комерційного кохання".
"З початку бойових дій минулого року відкрилися два публічні будинки, - йдеться у статті. - Один, захований у промисловому районі міста, діє під пильним наглядом армії. 14 травня четверо солдатів стояли у черзі біля будівлі. Спочатку господарка не хотіла впускати їх усіх – один явно був п'яний, – але зрештою все-таки зробила це... Бізнес очевидно процвітає. «Наразі не час займатися мораллю, — каже військовий чиновник. «Єдине, що нас турбує, це те, що солдати не кажуть того, чого не винні, а дівчата не передають речі ворогові».
Але більше того, як стверджує британське видання, жриці кохання працюють у краматорських борделях, у тому числі, з патріотичних міркувань. «Ми тут, щоби підняти настрій нашим чудовим хлопчикам, — передає видання слова Наталії, блондинки років двадцяти з невеликим. "Вони захищають нас, і ми хочемо допомогти їм, чим можемо". Наталі каже, що її колектив працює цілодобово та без вихідних, незважаючи на повітряні нальоти, і навіть виїжджав на позиції ближче до лінії фронту. До Краматорська жінки базувалися у Миколаєві, ще одному прифронтовому місті на півдні України, але переїхали, коли почули, що їхні постійні клієнти перекидаються до Бахмута..."
Зазначимо, що Краматорськ регулярно, практично щодня, зазнає обстрілів з боку російських окупантів, і більшість "прильотів" припадають саме по промисловій зоні міста. Ось як це виглядало, наприклад, 27 травня:
Уявити, що в подібній обстановці можна вдаватися до тілесних втіх, дещо складно, але вже треба вірити The Economist на слово, тим більше, що журналіст особисто бачив там "чергу".
А що думаэ з приводу цієї публікації влада Краматорська?
Голова військової адміністрації Краматорська Олександр Гончаренко надав нам досить розгорнуту відповідь, яку ми із задоволенням наводимо в повному обсязі:
"1. Мені точно нічого подібного невідомо .
2. У місті - точно нічого не може бути .
3. Якщо на приватних підприємствах щось подібне є, то у мене немає доступу .
4. А взагалі вважаю і завжди казав нашим нардепам, що ВР має прийняти відповідні закони і легалізувати проституцію. Вона була, ж і буде. Навіщо на це закривати очі та втрачати надходження до бюджету? Вся Європа на цьому офіційно заробляє. Можно навіть на базі комунального підприємства створити для прискорення..."
Віталій Виголов
