З кого депутати пропонують списати борги за комуналку

На тлі зубожіння більшості українців під час воєнного стану стрімко зростають борги за комунальні послуги. В парламенті планують вирішити проблему з цією заборгованістю.

Понад 100 мільярдів боргу

Нині у Верховній Раді перебуває на розгляді законопроєкт №8367 "Про внесення змін до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію",щодо посилення захисту громадян, які постраждали внаслідок дій держави-агресора".

У пояснювальній записці йдеться про обгрунтування необхідності прийняття цього документу. Зокрема, сказано, що станом на 31 грудня 2021 року, тобто, ще до початку повномасштабного наступу армії країни-агресора, заборгованість населення України з оплати житлово-комунальних послуг була такою:

- постачання та розподіл природнього газу - 33,8 млрд грн;

- постачання теплової енергії та гарячої води - 26,6 млрд грн;

- централізоване водопостачання та водовідведення - 6,4 млрд грн;

- управління багатоквартирним будинком - 5,6 млрд грн;

- поводження з побутовими відходами - 1,3 млрд грн;

- постачання та розподіл електроенергії - 7,7 млрд грн.

Загалом - 81,4 млрд грн. Про те, які суми боргу додалися протягом воєнного 2022 року, - поки немає офіційних даних. Але є всі підстави вважати, що зростання заборгованості - суттєве, якщо не критичне. Експерти з житлово-комунальних питань припускають, що вона сягає вже понад 100 млрд грн.

"Збройна агресія Російської Федерації проти України та повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року призвело до значних руйнувань, велика кількість громадян вимушені були покинути свої домівки, залишилися без заробітку та засобів для існування. Згідно з попереднім прогнозом, опублікованим Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), у разі продовження затяжної війни в Україні можуть бути втрачені 18 років соціально-економічних досягнень, при цьому майже третина населення житиме за межею бідності, а ще 62% постануть перед високим ризиком зубожіння протягом наступних дванадцяти місяців", - зазначають автори законопроєкту.

Вони також звертають увагу на те, що в Україні сформувалося стійке зниження рівня життя та соціальної захищеності населення. Існують значні ризики погіршення ситуації в державі. Тому є необхідність впровадження дієвих інструментів державної підтримки громадян, які постраждали внаслідок дій держави-агресора та мають заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг. Враховуючи це, а також стрімке зростання цін на всі товари, продукти і послуги, необхідний комплексний підхід для врегулювання питань зі сплати цієї заборгованості.

Законопроєкт пропонує списання боргів громадян за всі житлово-комунальні послуги за період ведення бойових дій на тих територіях, де розташоване їхнє житло. Порядок списання цих боргів має визначити Кабмін після прийняття закону. Всім іншим боржникам документ передбачає реструктуризацію заборгованості, що виникла після 24 лютого 2022 року, на термін до 60 місяців (5 років) за всі види послуг, окрім квартплати. При цьому реструктуризована заборгованість не стане на заваді отриманню субсидій.

Коли і в кого можуть забрати квартиру

Доки триває воєнний стан, боржників з комуналки не турбуватимуть. Адже Верховна Рада ухвалила кілька законів, які захищають споживачів комунальних послуг. Зокрема, це закон №7427, який накладає мораторій на підвищення комунальних тарифів для населення під час дії воєнного стану та ще шести місяців після його завершення, і закон №7531, який забороняє стягнення з населення боргів за комуналку.

Можливо, через такі послаблення у когось виникають ілюзії про те, що так буде завжди і борги колись все одно спишуть. Але ж ні - такий варіант навіть не розглядається, інакше тоді доведеться повертати кошти тим, хто, незважаючи на труднощі, все одно сплачує за  житлово-комунальні послуги, що дає можливість комунальникам працювати.

"Якщо є можливість, треба платити, а якщо вже виникла заборгованість, то найкраще, що можна зробити, - підписати з постачальниками послуг договір про реструктуризацію її", - радить голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Річ у тім, що після завершення воєнного стану боржникам доведеться відповідати за свою заборгованість. І якщо борг сягне 20 мінімальних зарплат (зараз, при мінімалці 6700 грн, ця сума становить 134 тис грн), то комунальники зможуть навіть через суд забрати житло  у боржника. Правда, позбутися квартири, будинку або землі за борги можна лише в тому випадку, коли немає для погашення боргу коштів або рухомого майна. У першу чергу арешту підлягає окрема від будинку земельна ділянка, інше приміщення, наприклад, дача. І насамкінець - житловий будинок або квартира, де фактично проживає боржник.У випадку, коли в цьому помешканні зареєстровані неповнолітні або інваліди, для виселення та продажу квартири знадобиться дозвіл органів опіки та піклування, або відповідне рішення суду. Звісно, що такого дозволу комунальники можуть і не отримати.

Важливо, що стосовно комунального боргу існує термін позовної давності, який обмежується трьома роками. Незважаючи на це, комунальне підприємство все одно може подати до суду позов на погашення боргу. Адже термін позовної давності починає діяти лише у тому випадку, коли настання його встановить суд.

Умови реструктуризації зараз такі самі, які пропонує і новий закон. Можливо, у процесі роботи над ним у парламенті з’являться якісь додаткові особливості. Але поки що їх немає. І за діючим законодавством можна підписати документ про реструктуризацію теж на ті ж 60 місяців або - 5 років. При цьому загальна сума платежів, що вносяться споживачем на оплату поточних рахунків і для погашення боргу не повинна перевищувати 25% сукупного доходу всіх членів сім’ї, а для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги - не більше 20%. При  невеликих доходах виплату заборгованості можна навіть розтягти на більший термін, ніж 60 місяців.

До слова, тим, хто тимчасово перебуває за кордоном, доведеться оплатити частину послуг – квартплату, вивезення побутових відходів і теплопостачання. За світло, воду і газ платити не потрібно лише у тому випадку, коли на кожне з цих благ встановлений лічильник. Інакше комунальники мають право нараховувати кошти відповідно до існуючих нормативів споживання.

Галина Гірак, "Кореспондент"

Оставить комментарий

Защитный код Обновить

Please publish modules in offcanvas position.