Новоставський скульптор засіяв чорнобривцями і соняхами 400 кілометрів доріг

Рейтинг:  0 / 5

Звезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна
 

Чотири десятки кілометрів узбіччя траси Луцьк-Львів нині уквітчані декоративними соняхами і духмяними чорнобривцями. Автобусні зупинки на ділянці до Горохова також “в обіймах” жовтогарячих осінніх квітів.

Це — справа рук відомого на Волині ентузіаста, заслуженого діяча мистецтв України Василя Рижука. Власні – кошти і зусилля — чоловік не шкодує, створюючи таку красу.

Він доглядає красу не на міських клумбах, а вздовж швидкісних стратегічних автотрас на узбіччі, де за власні гроші протягом багатьох років самотужки засадив декоративними соняшниками та чорнобривцями понад 400 кілометрів шляхів, - пише сайт "Район. Горохів"

Кожну ямку для квітки завглибшки 15–20 сантиметрів рацьовитий благодійник мусить копати власноруч. Навесні спозаранку киркою довбає твердий камінний ґрунт, подекуди із залишками бетону та асфальту. Ріже кущі, косить чагарники, щоб розчистити місце для соняхів і чорнобривців. Улітку суне тонни води для поливу, щодня сапає бур’яни. А восени самотужки прибирає всю зів’ялу красу від дороги, складуючи в мішки кожну насінину. Все власними руками за свій кошт.

– Скептики ниють: що там садити? Мовляв, чорнобривці – то невибагливі квіти, нема труднощів. А я кажу: зачекайте, ви не праві. Якщо квіти не полити, не обкосити та доглянути їх зі щирою душею та теплотою, вони ніколи не виростуть, – переконує чоловік.

gor2

Не дивно, що за талановитим двічі переможцем «Людини року Волинського краю», тричі лауреатом «Книги рекордів України» спочатку закріпилося ймення «Василь-Чорнобривець». А відколи між чорнобривців став садити декоративні соняшники – почали кликати «Василем – сонячним чорнобривцем».

– Коли сію квіти, їх не одразу видно – швидше бур'яни зійдуть. Але якщо їх обробити, вчасно підлити та обкосити, то бур'яни зникають, а квіти цвітуть. Отак і в людському житті: бур’яни вилазять першими і нищать цвіт нації. Допомагаймо талантам, бо бур’яни самі зійдуть, – каже скульптор.

gor3

Задля краси Василь відбирає найліпші сорти чорнобривців – високі та пишні. Та й декоративні соняхи, які вподобав чоловік, вигідно різняться від польових соняшників. У звичайних суцвіттях дає одна крупну голівку, а декоративні розростаються до ста і більше вогненно-сонячних квітів на ніжці.

– Як садив соняхи в селі Піддубці, то спеціально сфотографував: на одній рослині нарахували 128 квіток, – переконує скульптор.

Жовтогарячі соняхи додають неймовірної краси узбіччям. Декотрі – заввишки в 4 метри. Особливо гарні квіти надвечір у притихлому світлі вуличних і дорожніх ліхтарів.

– На світанку, коли небо голубе, а соняхи та чорнобривці розквітлі, то це справжній живий прапор України: зверху блакитний, а знизу жовтогарячий. Отому й назвав свій проект «Квітучий прапор України», – розповів Василь.

Ідею почерпнув зі столичного Майдану Революції гідності. «За квітучу Україну, обніміться брати мої, молю вас, благаю», – писало на уквітчаному прапорі Василя Рижука, який у 2014-му той звісив на новорічній ялинці в Києві. Відтоді всі пам’ятники скульптор супроводжував благоустроєм у вигляді квітучого прапора.
– Іще роздав насіння соняхів і чорнобривців на Майдані для кожної області. Це теж спонукало назвати «Квітучим прапором України», – роз’яснив скульптор. – Нині маю для кожної області по мішку насіння. Чесно кажучи, якби держава дозволила мені та дала трохи коштів, то зміг би уквітчати всі центральні автомагістралі України.

Зважаючи на протяжність насаджень і сотні кіло насіння від них, лише волинянину під силу реалізувати задум. Скажімо, нинішнього року засіяв понад 40 кілометрів з обох узбіч на львівській трасі – з Луцька до Горохова. Торік засадив десятки кілометрів автотраси між Ковелем і Любомлем. У попередні роки постійно прикрашав квітами автомобільну дорогу з Луцька на Рівне.

– Люди з подивом запитують: нащо тобі садити ті чорнобривці, затрачаючи свої кошти, час і сили? Ліпше сіяв би цибулю чи часник – мав би гроші. Але я ніколи не шкодую, що започаткував ту справу. Як бачу цю красу, усміхнені квіти, – душа відпочиває. То найкраща винагорода, – каже скульптор.

gor4

Селяни, бачачи натхненника із квітами, не тримаються осторонь. На початку літа, коли Василь із помічницею Оленою довбали киркою узбіччя дороги в селі Чаруків, підійшла жіночка.

– Питає, хто ми і що тут робимо. Відказую: «Ми добровольці, готуємо землю, щоб квіти садити». Жінка здивувалася, проте зголосилася допомогти. Виявилося, то тутешня голова сільради пані Жанна. Молодець, наступного дня завезла землі та підготувала ґрунти. Дуже нам допомогла, – дякує Василь.

Чоловікові приємно, що вже не сам у благій справі. Подібно надали поміч селяни сусіднього Городища на чолі з головою тутешньої сільради пані Світланою. А в селі Терешківці місцеві навіть толокою допомогли садити квіти поблизу автобусної зупинки. До всього, шофери вантажівок та водії рейсових автобусів часто безплатно підкинуть по дорозі волонтерів, які допомагають Василеві. Той мішок насіння підвезе, інший підсобить із діжкою з водою для підливу.

gor5

На львівській трасі за селом Городище на автобусній зупинці дві жінки. І кожен дивується: невже руками все садовить? А думали, що спеціальною машинною сівалкою.

– Нема чого казати: святий чоловік робить таку красу. Як їдеш на автобусі – чи то місцевим, чи сокальським, чи червоноградським – усі пасажири милуються квітами. Якось стає веселіше, жити хочеться, – зізнається жителька села Угринів пані Тетяна.

Скульптор не скаржиться на долю. Навпаки, вважає, що нарешті взявся за найбільш масштабну роботу – малює величезну живу картину живими квітами на радість ближніх і славу України.

– Хочу, щоб планета наповнювалася квітами й щастям, – каже скульптор. – Люблю свій край, людей і життя, живу з любов’ю.

Комментарии

0 # КИРУЦА 01.07.2020 16:56
Здоров*я та щастя тобі, Чоловіче!
Ответить
+1 # Мужик 30.06.2020 23:34
Красота!
Ответить

Оставить комментарий

Защитный код Обновить

Please publish modules in offcanvas position.