Чому пійманих на корупції працівників МСЕК не садять за ґрати.
Правоохоронці масово затримують голів МСЕК. Однак аналіз ЕП судових справ свідчить, що після гучних викриттів та заяв влади про невідворотність покарання жоден працівник медичної сфери за ґратами не опинився. Чому? Ситуацію аналізує "Економічна правда".
Упродовж останнього місяця вітчизняний інформаційний простір сколихують новини про затримання в різних областях країни працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). До функцій останніх віднесене проведення експертизи осіб для встановлення інвалідності.
Найбільш зухвалою виявилася історія голови МСЕК Хмельницької області Тетяни Крупи. У ході розслідування фактів незаконного оформлення інвалідності чоловікам, що уникали мобілізації, правоохоронці провели обшуки в службових кабінетах та за місцем проживання Крупи.
У її робочому кабінеті виявили 100 тис. дол., медичні документи з ознаками підроблення, а також списки ухилянтів з прізвищами та фіктивними діагнозами.
Крім того, вдома в посадовиці вилучили понад 5 млн дол., 300 тис. євро, 5 млн грн, брендові прикраси, а також документи, що можуть свідчити про відмивання грошей через бізнес-проєкти. Під час слідчих дій Крупа намагалася позбутися частини грошей, викинувши через вікно дві сумки з половиною мільйона доларів.
Подібні новини вже стали буденністю. У жовтні правоохоронці викрили голову МСЕК Харкова та його спільників, які за хабарі видавали військовозобов'язаним фальшиві довідки про інвалідність, і голову міжрайонної МСЕК на Київщині, якого обвинувачують у сприянні отриманню чоловіками груп інвалідності без об'єктивних підстав. У вересні затримали їх колегу з Полтавщини із спільницею, які за 9 тис. дол. оформляли інвалідність для дружин військовозобов'язаних.
Після кожного такого випадку під акомпанемент суспільного осуду влада обіцяє суворе покарання підозрюваним, аби заспокоїти громадян та не допустити повторення випадків хабарництва серед медиків.
Проте аналіз даних з Реєстру судових рішень за останні три роки свідчить про інше: гучні справи завершуються формальними вироками або умовними термінами.
У судовому реєстрі від початку великої війни ЕП знайшла 216 вироків, де фігурує діяльність МСЕК. У 50 з них обвинуваченою стороною є лікарі та члени комісії. Зазвичай їм інкримінують кілька статей Кримінального кодексу: 369-2 (зловживання впливом), 368 (хабар), 358 (підроблення документів), 114-1 (перешкоджання діяльності ЗСУ) та 368-5 (незаконне збагачення).
Саме за останньою статтею 7 жовтня суд арештував Крупу з альтернативою застави 500 млн грн. Це найшвидший спосіб, адже в її декларації цих грошей не було, тоді як інші злочини, наприклад, підроблення довідок про непридатність, ще треба задокументувати та довести у встановленому законом порядку.
Тож наразі це лише припущення суспільства та слідства, імовірно, не безпідставні, що 6 млн дол. готівки та інші цінності якось пов'язані з роботою Крупи на посаді голови МСЕК. Теоретично в її справі мають з'явитися інші статті, зокрема щодо підробки документів і перешкоджання діяльності ЗСУ.
На перший погляд, вироки в таких справах звучать суворо: п'ять років позбавлення волі, як у випадку завідувачки амбулаторії в Одесі, яка організувала злочинну групу для видачі фіктивних довідок. Однак на практиці більшість засуджених звільняють від відбування покарання з випробувальним терміном (як правило – за угодою з прокурором про визнання винуватості) навіть без конфіскації майна.
Вироків без умовного терміну щодо працівників медичної сфери ЕП нарахувала лише два. Перший стосується голови міжрайонної Київської МСЕК, якого засудили до п'яти років позбавлення волі, другий – лікаря-рентгенолога Львівського обласного госпіталю, якого засудили до чотирьох років.
Проте обидві справи стосуються подій 2020-2021 років, тобто до початку великої війни. Крім того, перша справа перебуває в апеляції і вирок ще не набрав чинності, а другу Вищий суд влітку 2024 року перекваліфікував на більш легку статтю і присудив замість ув’язнення штраф 85 тис. грн.
Безкарність підживлює вседозволеність, що призводить до нових випадків корупції. Відсутність реальних вироків лише посилює відчуття безкарності серед посадовців.
Проблема з доведенням вини організаторів корупційних схем у МСЕК не єдина. Аналогічна ситуація спостерігається з тими, хто переправляє ухилянтів за кордон чи обкрадає державу під час війни.
ДО РЕЧІ
Видання «Телеграф» проаналізувало задекларовані статки керівника управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області Олега Пахніца.
"У своїй декларації кандидата на цю посаду він у 2021 році вказав, що має 7 мільйонів доларів готівкою, які він дав у борг своїй матері Тіні Григорівні Пахніц. Іншими словами, Олег Пахніц — це перший БЕБільйонер в Україні», — пише «Телеграф».
Як пише видання, у Дніпропетровській області Олегу та Світлані Пахніц, а також їхнім дітям належить до 30 земельних ділянок загальною площею майже 1 мільйон квадратних метрів.
«Маючи дві квартири у Дніпрі та одну в окупованому нині Маріуполі, Світлана Пахніц орендує для себе та доньок квартиру площею 175 квадратних метрів у Словаччині. А Олег Пахніц орендує для себе ще одну квартиру в Полтаві», — повідомляє «Телеграф».
Також журналісти знайшли 13 машиномісць, які були передані Олегу Пахніцу напередодні вторгнення рф компанією, яку ЗМІ пов’язували з Геннадієм Корбаном.
«Така кількість землі та паркомісць не повинна вас дивувати, адже подружжя Пахніців задекларувало 25 одиниць легкових автомобілів, вантажівок, сільськогосподарської техніки та навіть човна. Серед транспорту є й люксові AUDI SQ7, PORSCHE CAYENNE, AUDI Q7, AUDI A8», — зазначає «Телеграф».
Як наголошує «Телеграф», не кожен чиновник в Україні може похвалитись наявністю одномоторного літака Socata TB 20 GT орієнтовною вартістю понад 400 тисяч доларів. Має Олег Пахніц у декларації і чотири одиниці зброї загальною вартістю до пів мільйона гривень.
Видання зазначило, що вся кар’єра 49-річного Олега Пахніца побудована на службі у правоохоронних органах України.
***
Правоохоронці викрили у Рівному масштабну корупційну схему для ухилянтів, до якої були причетні 29 осіб, переважно – медики. Про це повідомила СБУ у середу, 9 жовтня.
"Оборудку організувала очільниця місцевого агентства нерухомості та дві її підлеглі, які залучили до незаконної діяльності 26 медпрацівників. Серед них – посадовці медико-соціальних експертних комісій обласного центру (МСЕК)", – йдеться у повідомленні.
За гроші медики допомагали ухилянтам втекти від призову на підставі підроблених документів про наявність важких хвороб серця або нервової системи. Вартість "послуг" становила від 15 до 20 тис. доларів з клієнта.
Для реалізації "схеми" фігуранти повністю фальсифікували історії хвороб ухилянтів, зокрема щодо перебування на стаціонарному лікуванні. На підставі цих документів представники лікарсько-консультативних та медико-соціальних експертних комісій готували висновки про непридатність "хворих" до військової служби.
Для пошуку потенційних клієнтів організатори оборудки використовували напрацьовані зв’язки агентства нерухомості. Отримані гроші розподіляли між усіма учасниками злочинів.
Правоохоронці затримали трьох організаторів схеми під час передачі 16 700 доларів від чергового ухилянта.
При обшуках у фігурантів виявлено понад 14 млн гривень, підроблені медичні висновки, чорнові записи, мобільні телефони та комп'ютерну техніку із доказами злочинів.
