Україна відмовилася від ядерної зброї, але не отримала натомість обіцяних гарантій безпеки.
Українська сторона ніколи не говорила про те, що нібито готується створити ядерну зброю. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час брифінгу з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
Глава держави пояснив, що мав на увазі, коли раніше говорив про Будапештський меморандум. За його словами, Україна відмовилася від ядерної зброї, але не отримала натомість обіцяних гарантій безпеки.
"Ми ніколи не говорили про те, що ми готуємося до створення ядерної зброї або чогось подібного. Я сказав, що коли Будапештський меморандум підписували дуже поважні, потужні ядерні країни, там було написано, що Україна віддає ядерну зброю, і Україна матиме від цих дуже поважних країн, включно з тими дуже поважними країнами, включно з у ті часи Росією, Китаєм, США, - територіальну цілісність і суверенітет. Це те, що я сказав", - сказав Зеленський.
За його словами, "це означає, що ми дали ядерну зброю, і ці люди, які були партнерами на той час, вони повинні були дати нам гарантії безпеки".
"Тому у нас альтернативи немає, крім НАТО", - наголосив Зеленський.
Нагадаємо, німецький таблоїд Bild написав, що влада України начебто "всерйоз замислюється" над відновленням ядерної зброї.
ДО РЕЧІ
"Скільки коштує тримати маленький ядерний арсенал та з чого він складається: приклад Франції", - про це розповідає стаття, опублікована у виданні DEFENSE EXPRESS.
Країна до 1999 року мала повноцінну тріаду, з балістичних ракет шахтного базування S3, ракет "повітря-земля" ASMP та підводних човнів із балістичними ракетами, тоді M45, зараз - M51, яка у новій версії M51.3 спеціально створена для прориву протиракетної оборони. Але 25 років тому Париж відмовився від наземної компоненти. І загалом зараз має доволі обмежений ядерний потенціал: 240 бойових зарядів TN75 потужністю у 110 кт та TNO потужністю 100 кт. Вони встановлені у балістичних ракетах M51, які мають роздільні бойові частини з 6-10 блоків. Носіями цих ракет є чотири атомних підводних човни класу Le Triomphant у кожному по 16 таких ракет.
Ще 50 боєголовок TNA потужністю 100-300 кт встановлені на ракетах ASMP-A, які мають дальність до 600 км та сконструйовані для високошвидкісного прориву ППО за рахунок розгону до 3 Махів. Носіями цих ракет зараз є багатофункціональні винищувачі Dassault Rafale.
ASMP-A під центральним пілоном Rafale
Для спрощення цілком можливо просто відкинути вартість розробки та деякі інші аспекти володіння та підтримки у боєздатному стані ядерного озброєння, а лише сконцентруватися на щорічних витрат на його експлуатацію. І відповідно до бюджету Франції на 2024 рік 14% всього оборонного бюджету розміром 47,2 млрд євро йде у графі "ядерне стримування". Тобто 6,6 млрд євро лише на доволі обмежений ядерний арсенал.
"Якщо переводити такі витрати на бюджет України у 2021 році (всі витрати на рівні 1,3 трлн грн - 39,4 млрд євро по тодішньому курсу), то це близько 17% всіх бюджетних витрат, - пише видання. - А це вдвічі більше ніж було виділено на всі ЗСУ, або у шість раз більше, якщо порівнювати із бюджетом на закупівлю, ремонт та модернізацію всього озброєння.
А от якщо додати, наприклад, вартість лише засобів доставки, то розробка міжконтинентальних балістичних ракет M51 Парижу обійшлось у 5 млрд євро, а замовлення на них (мінімальний комплект 64 одиниці) у 3 млрд євро. Створювали ці ракети з кінця 80-х, а завершили у 2010 році. І це з урахуванням безперервного досвіду розробки балістичних ракет у Франції".
