Сергій Тужилов проведе за ґратами все життя.
У вівторок, 13 січня, Холодногірський районний суд Харкова оголосив вирок російському військовослужбовцю Сергію Тужилову, обвинуваченому у вчиненні воєнного злочину - вбивстві українського військовополоненого на агрегатному заводі у Вовчанську влітку 2024 року.
37-річний Сергій Тужилов із позивним "Алтай" - командир гранатометного відділення мотострілецької роти 82-го мотострілецького полку 69-ї мотострілецької дивізії збройних сил рф. Українські військові захопили його у полон у вересні 2024 року у Вовчанську на Харківщині. За рік слідство оголосило йому підозру у жорстокому поводженні з військовополоненими, поєднаному з умисними вбивствами, вчиненими за попередньою змовою групою осіб (частина п'ята статті 27, частина друга статті 28, частина друга статті 438 Кримінального кодексу України).
Як встановило слідство, влітку 2024 року, після початку повторного російського наступу на Харківщину, Тужилов разом із іншими російськими військовими захопив територію Вовчанського агрегатного заводу. Там, за версією обвинувачення, росіяни, серед яких був Тужилов, вбили трьох українських полонених, яких там утримували і допитували. Двох із них Тужилов конвоював на розстріл, а одного застрелив власноруч, - стверджує слідство.
Тіла загиблих досі не знайдені - вони можуть бути на території агрегатного заводу у Вовчанську, куди не мають доступу українські військові.
Під час дебатів у грудні 2025 року прокурор Микита Дальока просив для обвинуваченого найсуворішого покарання - довічного позбавлення волі. "Повірте, я знаю, якого покарання бажають стомлені війною та шоковані жорстокістю російських окупантів українці. Але такого покарання кримінальний кодекс не містить, і саме цим ми відрізняємося від окупантів. Проте суспільство не вибачить нам, якщо покарання буде менш тяжким, ніж максимальне", - цитувало прокурора "Суспільне".
Адвокат Тужилова Роман Уманський просив призначити підзахисному 15 років позбавлення волі. Сам Тужилов просив не застосовувати до нього максимальне покарання, адже, за його словами, він визнав вину, розкаявся і сприяв слідству. "Я прошу пробачення за людину, яку я вбив, - казав у суді Тужилов. - Але я людина підневільна, я військовий, я виконав наказ, яким би сумним він не був. Напевно, в іншій ситуації я би його не виконував. Не хочу вдаватися в дискусії, але на територію росії також зайшли українські війська, і все те саме. Тому багато чим ми не відрізняємось. Ми зайшли першими, ви зайшли другими".
Потерпілими у справі визнані шестеро людей - це дружини, діти і батьки загиблих. Вони заявили цивільний позов, який суд задовольнив частково - призначив стягнути з обвинуваченого по два мільйони гривень на користь кожного з шести потерпілих.
Колегія суддів - Олена Бородіна, Семен Балабай і Євген Ольховський - призначила Тужилову довічне ув'язнення.
КОМЕНТАР
"Я розумію, якого покарання прагнуть українці, втомлені війною і шоковані жорстокістю окупантів, - пише Генеральний прокурор України Руслан Кравченко. - Але ми не відповідаємо злочином на злочин. Ми відповідаємо законом і дотриманням всіх норм: право комбатанта брати безпосередню участь у бойових діях передбачає імунітет від переслідування за законні воєнні дії, але комбатанти не мають такого імунітету у разі порушень міжнародного гуманітарного права – порушення законів і звичаїв війни, скоєння злочинів щодо захищених осіб.
Саме цим ми відрізняємося від ворога.
Саме це робить нас державою, яка має право вимагати справедливості в спеціальному трибуналі.
За кожним доказом у цій справі стоїть людське життя, обірване не в бою, а в полоні. Зламані долі матерів, дружин і дітей.
Тому вирок, максимально справедливий, який міг бути у цій ситуації.
Я переконаний: кожен воєнний злочин має закінчуватися саме так: довічним увʼязненням. Ані відстань, ані час не стануть на заваді справедливому покаранню
Вічна памʼять Героям".
