Олександр Гончаренко, голова військової адміністрації Краматорська.
"Я не знаю, як зараз писати листи про своє місто. Це важче, ніж зізнаватись в коханні своїй людині. Та ми вже стільки зізнавались в коханні своєму місту, що перелічили всі слова та пережили всі емоції. Ми пережили зі своїм Краматорське все!
Тут народжувались наші діти, ми й самі бігали тут до школи та відкладали копійки, яких не вистачало на пломбір. Нам чомусь завжди вбивали в голову, що раніше - було смачніше! Ні, воно було смачним, бо я їв його вдома, на своїх рідних вулицях та зі своїми найліпшими друзями. Після футболу нашої місцевої команди.
Так, потім було й "Краматорське пиво", але це коли стали доросліше вже. Теж найсмачніше, бо теж - у рідному місті, на вузьких вулицях в Старому місті, чи в кутовій балці на Мотокросі.
День міста - це мотокрос. Хоч і наступного дня, але це традиція нашого міста. З колегами з заводу. З родинами колег.
Так, так... заводи - це одна велика родина. Звісно, у нас була професійна конкуренція, але ми всі знали один одного, та завжди були раді бачитись.
Навіть зараз - по всьому світу нас розкидала війна, але ми вітаємось у наших спільних заводських чатах. Ми продовжуємо прокидатись від анімованих листівок, з песиками та іконками. Іноді здається, що хтось з нас ставить будильника, щоб зрання розбудити колегу якоюсь листівкою з іконкою та квітами. Чим раніше - тим краще! Посміхаємось та збираємось на роботу.
Рідний дім - Краматорськ. Моя родина - Краматорськ.
Ми ставимо будильника, щоб прокинутись. Прокинутись у рідному місті.
Меч та щит
Ми прокинулись у 22 році, тепер ми не вміємо спати.
Як страшний сон. Заспані, але ми знайшли в темряві меч, щоб відбиватись та захищати. Щоб вберегти наш дім. Посічений та в шрамах.
Ми втрачали близьких. Ми втрачаємо своїх друзів.
Ми втрачаємо героїв. На щиті підіймаємо найкращих з нас, хто віддав своє життя за вільний Краматорськ. Ми ніколи їх не забудемо.
Вони підняли меч, щоб уберегти нашу Родину, щоб уберегти наш Дім - Краматорськ.
Краматорськ з болем підіймає щит, щоб провести в останню путь на ньому своїх героїв.
Краматорськ тримає щит, щоб зберегти наш Дім та наші Родини.
Краматорськ був, є та буде.
Зі святом тебе, мій рідний Краматорськ.
З Днем народження тебе, мій рідний дім.
Моя родина".
