Вбивати. Руками самих росіян.
Повітряний удар по дитячій клініці «Охматдит» у Києві вкотре змусив подумати над питанням: що нам робити з російськими військовими злочинцями – безпосередніми виконавцями подібних злочинів? Путін-Путіним, але Хуйло особисто стратегічними бомбардувальниками не керує, і на пускові кнопки ракетних установок не натискає, це роблять рядові – конкретні – виконавці. Які перебувають у повній впевненості, що за стрілянину ракетами по дітях, по житлових кварталах, по натовпу людей на вокзалах їм нічого не буде. А як виправдання, ці конкретні виродки завжди мають чергове виправдання: «Ми люди маленькі, нам дали наказ – ми його виконали».
Що з ними робити?
По-перше, всі ці рядові виконавці зовсім не анонімні. Майже відразу після ракетного удару по «Охматдиту» голова СБУ Василь Малюк заявив: «Держава-терорист – це не абстрактне поняття. Є конкретні імена вбивць". І їх ніщо не врятує від правосуддя».
Йому вторить і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. «Я схиляю голову разом з усім українським народом на знак світлої пам'яті. Ми, українські воїни, ніколи не пробачимо вбивства та терору мирних людей», – заявив Сирський.
Хто конкретно натискав на кнопки, запускаючи ракети дитячою лікарнею, хто конкретно вбивав мирних людей - це вже теж не секрет. Як і у випадку, наприклад, з розстрілами в Бучі, де названо прізвища-імена-по батькові та посади російських військових злочинців, у Гостомелі. Це саме стосується й ракетного удару по «Охматдету». Так, розслідувальне видання «Мольфар» опублікувало великий та докладний список абсолютно конкретних персоналій, які безпосередньо причетні до розстрілу «Охматдета». Що робити із цією інформацією?
Сподіватися на Гаазький трибунал? Його «ефективність» ми вже побачили судом над винними у знищенні малазійського пасажирського «Боїнга» над Донбасом. Шанси на те, що конкретний виродок Стрєлков-Гіркін і його «соратники» виявляться за європейськими ґратами, дорівнюють нулю. То що робити з російськими військовими злочинцями?
Вбивати. Ліквідувати. За ретельно складеними та перевіреними списками. Вибірково. За конкретні злочини.
(Передбачу: зараз заверещать всякого роду моралісти, гуманісти та «законники». І чітко посилаю всю цю шушеру нахер. Якщо люди, яким летять на голови ракети, досі не зрозуміли ціну питання, отже, дискутувати з ними марно).
Наша країна має більш ніж достатній матеріально-фінансовий ресурс. Гроші - є.
З упевненістю можна стверджувати, що у ситуації з нинішнім моральним станом російського суспільства, «замовити» фізичне усунення конкретного офіцера, програміста, навідника, пілота стратегічної «Тушки», тощо. тощо самим росіянам – це абсолютно досяжне завдання. Так, тихий постріл із пістолета з глушником у голову – це один рівень. І оплати у тому числі. Але – з гарантією! – перо в бік, сокирою по голові за пляшку горілки, – це також абсолютно реально.
АБСОЛЮТНО.
І це треба робити. Прямо зараз.
Будь-який суд, у тому числі міжнародний, орієнтується на зведення норм людської поведінки та законів. Такий суд спочатку виходить із понять невідворотності покарання за скоєний злочин. Але в цій ситуації, це НЕ ПРАЦЮЄ. Країна-агресор прямо заохочує та героїзує вбивць. Робить із них героїв. І шокуючі-нахабно бреше на всіх міжнародних рівнях. Отже?
Отже, треба топити у клозетах. Влаштовувати «нещасні випадки» на їхніх відпочинках у Туреччині та Єгипті. Підлаштовувати ДТП. Травити горілкою та їжею. Влаштовувати напади гопників та наркоманів. І так далі тощо, причому руками самих росіян. За гроші вони зроблять зі своїми ж – все. Перевірено часом.
Потрібно створити ТЕНДЕНЦІЮ. Щоби боялися. Щоб ходили та оглядалися. І щоби думали. Якщо вже їм приносить таке задоволення слухати телеказки про «злих бандерівців» - нехай ці казки стануть реальністю, навіщо ж відмовляти людям у їхніх же потребах?
І не треба трусити повітря криками про «дикість» та «кровожерність» автора. Йдеться про те, що нас хочуть знищити. Усіх. І вже нищать. Тому для самозахисту всі засоби хороші.
Віталій Виголов
