Частині місцевого населення не подобається ні сам завод, що будується, ні його продукція.
У березні 2023 року голова Закарпатської ОДА Віктор Микита повідомив у Facebook новину про те, що у місті Перечин стартували роботи з будівництва нового й відновлення релокованого великого підприємства з Краматорська, яке спеціалізується на виготовленні турбін та обладнання для генерації енергії.
Через кілька днів цю новину підтвердив бізнесмен Максим Єфімов, який разом із головою військової адміністрації Краматорська Олександром Гончаренком відвідали новий будівельний майданчик у Перечині. "На новій локації підприємство має повну підтримку на усіх рівнях. Є і амбітні плани. Керівництво компанії прагне не лише зберегти наявний потенціал, а й розвинути його. Новий цех стане частиною майбутнього індустріального парку. Тут матимуть роботу тисячі людей - як переміщені працівники, так і місцеві фахівці. Платформа стане потужною буджетоутворюючою складовою регіону та відкриє нові можливості", - написал Максим Ефимов.
Крім того, Максим Єфімов тоді заявив, що "... на базі «Фурлендер Віндтехнолоджі» буде створено Індустріальний парк «Френдлі», який, переконаний, стане чудовим прикладом того, як довкола Перечина з’являться нові економічні і соціальні кластери".
І ось тепер з'ясувалося, що і сам факт будівництва релокованого із Краматорська заводу на Закарпатті, і подальші перспективи цього бізнесу сприймаються частиною місцевого населення зовсім не так райдужно. Про це, наприклад, свідчить публікація під назвою "У Перечині виник невиправданий конфлікт навколо будівництва релокованого з Краматорська підприємства" у місцевому виданні "РІО". Стиль подання інформації у статті (Міфи і правда), а також потужний перелік "пряників", які отримає місцева громада від будівництва підприємства, дає підстави запідозрити авторів публікації в певній... ммм ... зацікавленості. Проте стаття повною мірою дає уявлення про те, чому релокованому заводу раді далеко не всі жителі Перечину.
"Міф 1": підприємство є шкідливим для навколишнього середовиша. Коментуючи цей "міф", керівник підприємства «Френдлі Віндтехнолоджі» Владислав Єременко заявив, що "У цехах не буде жодної металургії, плавки металу". Пам'ятаючи про практику роботи підприємства у Краматорську, можна припустити, що так і буде. Але при цьому Владислав Єременко також каже наступне: "Для підтвердження своєї безпечності для навколишнього середовища ми замовляємо екологічну експертизу". Чи не так, дивно: почати будувати підприємство, а вже потім замовляти експертизу щодо його безпеки для навколишнього середовища? Зазвичай все робиться у зворотному порядку.
Другий "міф" стосується персоналу: мовляв, місцевих жителів на заводські роботи не беруть, віддаючи перевагу релокованим працівникам. У відповідь Владислав Єременко просто перераховує професії, яких сьогодні потребує підприємство: інженери-технологи, електрозварювальники на автоматичних та півавтоматичних машинах, слюсарі, чистильники металу... І без того ясно, що з урахуванням специфіки регіону відшукати людей із такими спеціальностями на Закарпатті складно. І якщо на будівельні роботи місцеві жителі ще годяться, то там де потрібні спеціальні знання – вибачте.
Третій "міф" прямо походить з другого: різниця у зарплатах. Цілком природно, що висококласним фахівцям платять значно більше, ніж різноробам. І зрозуміло, що багатьох на цьому ґрунті, вибачте, "душить жаба".
А ось два останні "міфи" з публікації цілком можна віднести до різниці в менталітатех місцевих жителів та "релокантів". Судячи з коментарів того ж Владислава Єременко, релоканти, з'явившись у Перечин, обгородили парканом велику ділянку землі, закривши місцевим жителям доступ до річки. Понад те, прихопили землю, що має конкретних власників. І все це було зроблено, зважаючи на все, без будь-яких домовленостей з місцевим населенням. Але якщо на Донбасі на подібні "дрібниці" люди з грошима найчастіше плювали, то на Закарпатті подібна поведінка, м'яко кажучи, ентузіазму та зустрічної хвилі кохання не викликала.
"Ми зараз спілкуємося з жителями сусідніх будинків. І пропонуємо побудувати альтернативну дорогу, яка влаштує всіх", - пояснює ситуацію з перекриттям доступу до річки Владислав Єременко.
А ось із захопленням чужої землі ситуація складніша. "Якщо людина має підтверджуючі документи на земельну ділянку (пай), ми або пропонуємо викупити її, або будемо шукати інший варіант вирішення проблеми", - кометує іЇ керівник підприємства «Френдлі Віндтехнолоджі».
Як повідомляє "РІО", на сесії Перечинської міської ради «Френдлі Віндтехнолоджі» виступило ініціатором створення спільної робочої групи з представниками громади, щоб вирішити усі незрозумілі питання.
А тим часом хмари починають формуватися не лише над релокованим заводом, а й над його майбутньою продукцією.
Багато жителів Краматорська пам'ятають, що в свій час озвучені плани щодо встановлення "вітряків" на околиці міста викликали чималу хвилю скептицизму та побоювань, причому місцями ідіотських. Наприклад, про те, що "вітряки" шкодитимуть здоров'ю краматорчан, і їхня робота викличе масову загибель кротів, птахів та інших представників тваринного світу по всій окрузі. "Вітряки" поставили, і - нічого, всі залишилися живі та здорові.
Натомість абсолютно аналогічні страхи тепер охопили мешканців Закарпаття.
"Пам'ятаєте, як у районі 14-го року весь наш регіон била істерія з приводу сланцевого газу? - розповідає нашому виданню колишня мешканка Краматорська, яка нині проживає на Закарпатті. - Так от, абсолютно аналогічна екологічна істерія тепер відбувається і тут, на заході України, але страшилкою виступає не сланцевий газ, а вітроустановки.
Заяви "екоактивістів" щодо шкоди вітряків для екології Карпат можна неодноразово побачити навіть у центральних українських ЗМІ. Претензії та похмурі апокаліптичні прогнози сипалися з приводу встановлення першої ВЕУ на території Нижньоворітської громади; за зверненнями громадськості прокуратура відкрила два кримінальні провадження.
Дали - плани по вітропарку у Руні, яке теж занепокоює екоактивістів через безпосередню близькість майбутньої забудови до того самого природно-заповідного фонду, а також через відсутність фахових досліджень території щодо впливу на неї і будівництва, і самої діяльності вітропарку. Місцева влада дала добро на вітропарк, а протестувальники повідомляють у соцмережах про погрози на їхню адресу.
Можу також додати, що хвиля невдоволення є і в курортному Трускавці, на схилах гір навколо якого нещодавно з'явилися кілька ВЕУ. Громадськість звинувачує місцеву владу в матеріальній зацікавленості від таких новинок ландшафту, і знову висуває тези про те, що "вітряки" завдають шкоди для екології та самих гір...
Натомість раді туристи:
Тож "зелена енергетика", яка сьогодні критично необхідна для фізичного виживання країни з розбомбленими ТЕЦ і ТЕС, має серйозну проблему. Сидіти зі світлом хочуть усі, але коли заради звичного способу життя необхідно почати рух і змиритися з деякими змінами ландшафту за вікном - не у всіх вибір буває логічним.
Де золота середина – невідомо.
Віталій Виголов
